Історія справи

Постанова від 26.02.2024 року у справі №160/23783/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 160/23783/21

адміністративне провадження № К/990/12445/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу № 160/23783/21 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14.03.2023 (головуючий суддя Шлай А. В., судді Прокопчук Т. С., Круговий О. О.,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі також відповідач), у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та надані оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 17.07.2021 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 729, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.08.2021 перерахунку основного розміру його пенсії;

- зобов`язати відповідача виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 17.07.2021 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 729, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.08.2021 перерахунку основного розміру його пенсії.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2022 позов задоволено.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, відповідач 25.01.2023 звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.02.2023 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 було залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам, установленим статтями 295 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Цією ж ухвалою скаржнику було запропоновано у десятиденний строк з дня її отримання надати суду: 1) заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку; 2) документ про сплату судового збору в розмірі 1 362,00 грн.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху відповідач надав суду платіжне доручення від 25.01.2023 № 124 про сплату судового збору в розмірі 1 362,00 грн та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.03.2023 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС, відповідно до якої суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі став висновок апеляційного суду про те, що відповідач пропустив строк на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2022, а підстави, вказані відповідачем у заяві про поновлення цього строку, не є поважними.

Так, суд апеляційної інстанції зазначив, що копію рішення суду першої інстанції було направлено на офіційну електронну адресу відповідача (contaсt@gur.gov.ua) 15.08.2022, тоді як апеляційну скаргу відповідач подав 25.01.2023.

Апеляційний суд відхилив доводи Військової частини НОМЕР_1 про відсутність у неї офіційної електронної адреси, оскільки, за висновком суду, це спростовується інформацією з офіційного сайту Головного управління розвідки Міністерства оборони України, до структури якого і входить дана військова частина. Також ця електронна адреса зазначена на доданому до апеляційної скарги офіційному бланку довіреності, що була видана адвокату Місюль А. К. керівником військової частини ОСОБА_2 на представництво її інтересів, зокрема в судових органах у справах адміністративного судочинства.

Визнав суд безпідставним і посилання відповідача на введення в Україні з 24.02.2022 воєнного стану з огляду на те, що будь - які зміни щодо зупинення чи продовження процесуальних строків з цього приводу не вносилися.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2023 року Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14.03.2023, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач доводить, що копію рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2022, ухваленого у порядку письмового провадження, у паперовій формі не отримував; про його ухвалення відповідачу стало відомо внаслідок моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень.

Відповідач наголошує на тому, що не має офіційної електронної адреси.

Військова частина НОМЕР_1 також вказує на те, що суд апеляційної інстанції не дав оцінку тій обставині, що строк оскарження рішення суду першої інстанції припадає на початок збройної агресії та введення в Україні воєнного стану, а військова частина та її військовослужбовці безпосередньо беруть участь у відсічі збройної агресії з перших днів війни, що створювало складнощі з вчасним моніторингом справ у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

На переконання відповідача, вказані обставини об`єктивно вплинули на можливість Військової частини НОМЕР_1 подати апеляційну скаргу у встановлений КАС строк.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Ухвалою Верховного Суду від 10.04.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 .

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи заявника є обґрунтованими з огляду на таке.

Статтею 295 КАС передбачено строки на апеляційне оскарження.

Частиною першою вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Тобто вказаною нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Як уже було зазначено, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, виходив, зокрема, з того, що копію рішення суду першої інстанції було надіслану відповідачу на офіційну електронну адресу.

Згідно з матеріалами справи копію рішення від 04.02.2022 суд першої інстанції направив відповідачу 15.08.2022 на адресу електронної пошти contact@gur.gov.ua, про що свідчить роздруківка про направлення електронного листа.

Водночас у відзиві Військової частини НОМЕР_1 на позовну заяву зазначено, що у відповідача відсутні як офіційна електронна адреса, так і адреса електронної пошти.

Повідомлення про отримання листа із вкладенням рішення матеріали справи не містять.

Положеннями частин п`ятої, шостої статті 251 КАС (у редакції, чинній на момент виникнення спірнх правовідносин) передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса у особи відсутня.

Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, у розумінні статті 251 КАС врученим належим чином є судове рішення, яке було доставлено на офіційну електронну адресу особи, а якщо така адреса в учасника справи відсутня - в день доставки рекомендованого поштового відправлення з паперовою копією судового рішення.

Відповідно до частин першої, четвертої, п`ятої та сьомої статті 18 КАС у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - «ЄСІТС»).

Відповідно до пункту 2 параграфа 2 розділу 4 Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя відповідного оголошення.

У газеті "Голос України" від 04.09.2021 № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистеми (модулів) ЄСІТС - "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистеми відеоконференцзв`язку.

Отже, зазначені в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС починають офіційно функціонувати з 05.10.2021.

Згідно з підпунктом 5.6 пункту 5 Положення користувач ЄСІТС (користувач) - це особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень.

Офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України (підпункт 5.8 пункту 5 Положення).

Таким чином, у розумінні Положення офіційною електронною адресою є адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. З огляду на це Суд вважає обґрунтованими доводи скаржника про відсутність у нього офіційної електронної адреси.

Подібна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 28.06.2022 у справі № 761/21436/20.

Крім того, згідно з частиною одинадцятою статті 251 КАС у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що аналіз викладених вище приписів КАС, якими встановлено порядок направлення копій судового рішення особі, яка не має офіційної електронної адреси, свідчить про обов`язок суду направлення копії судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, днем отримання якого та початком відліку наданого строку на оскарження, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів констатує, що суд апеляційної інстанції помилково вважав доведеним факт отримання відповідачем копії рішення суду першої інстанції.

Варто також зазначити, що вичерпний перелік випадків, які підтверджують дату вручення судового рішення, наведений у частині шостій статті 251 КАС, і в цьому переліку день оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не прирівняно до дня вручення судового рішення. Можливість дізнатися про ухвалене судом першої інстанції рішення з Єдиному державному реєстрі судових рішень є лише правом заявника. При цьому, оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не скасовує обов`язок суду вчасно направляти копії судових рішень учасникам справи.

Колегія суддів також визнає обґрунтованими посилання позивача на ту обставину, що з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, у зв`язку з чим Військова частина НОМЕР_1 була залучена до участі у відсічі збройної агресії.

Загальновідомим є факт, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Надалі дія режиму воєнного стану неодноразово продовжувалась згідно з указами Президента України; воєнний стан триває й досі.

За змістом статті 1 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Пунктом 2 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування наказано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Згідно зі статтею 3 Закону України від 06.12.1991 № 1934-XII «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України мають таку загальну структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України; Командування об`єднаних сил Збройних Сил України; види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили; окремі роди сил Збройних Сил України - Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили; окремі роди військ Збройних Сил України - Десантно-штурмові війська, Війська зв`язку та кібербезпеки; органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.

Отже, Військова частина НОМЕР_1 входить до структури Збройних Сил України і в умовах воєнного стану в України задіяна до здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, які продовжує виконувати дотепер.

З наведеного висновується, що у розглядуваній ситуації існували об`єктивні причини, що унеможливлювали дотримання апелянтом процесуального строку на оскарження рішення суду першої інстанції.

Попри це, відповідач продемонстрував суду добросовісну поведінку щодо намагання належним чином виконати процесуальний обов`язок щодо оскарження рішення суду першої інстанції.

На переконання колегії суддів, у ситуації, що склалася, суд апеляційної інстанції задля забезпечення учаснику справи доступу до правосуддя повинен був урахувати особливий статус апелянта, специфіку завдань, які наявні перед особовим складом Військової частини НОМЕР_1 , зокрема залучення до заходів, направлених на забезпечення оборони держави.

Між тим, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача, суд апеляційної інстанції не врахував означених вище обставин, що призвело до передчасного висновку про неповажність причин пропуску такого строку та, відповідно, постановлення оскаржуваної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Аналогічний підхід до питання поновлення строку та необхідність врахування особливого статусу, специфіку завдань сторони, яка залучена до здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави викладено у постановах Верховного Суду від 26.01.2023 у справі № 600/4172/21-а, від 08.12.2022 у справі № 560/7672/21, від 06.10.2022 у справі № 420/10775/21, від 09.03.2023 у справі № 380/24116/21.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів висновує, що в межах спірних правовідносин існували об`єктивні причини (неотримання відповідачем копії рішення суду першої інстанції, запровадження воєнного стану), що унеможливлювали дотримання відповідачем процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

За таких обставин, апеляційний суд помилково визнав неповажними причини пропуску Військовою частиною НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження та передчасно відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Згідно із частиною першою статті 353 КАС підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Зважаючи на наведене правове регулювання та встановленні у справі обставини, ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14.03.2023 слід скасувати, а справу - направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14.03.2023 у справі № 160/23783/21 скасувати.

Справу направити до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.В. Тацій С.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець